Це невелике оповідання про цілком реальний випадок зневаги, нелюбові, неповаги до інших людей, тільки тому, що вони іншої національності. Робіть висновки, люде. Приклад криводушності, лицемір'я, інтолерантного ставлення до людей.
Викладені акі твори: Життя - це автостоп до смерті Лише вокзали дають фору (тікай) Готуючи вірші
Трохи про автора: Народилася в Івано-Франківську. Зараз учуся у Львові. Навчаюсь в універі, фотографую, намагаюсь дати життя книзі зі своєю писаниною. Ну... інтересів багато: пишу тексти (вірші і прозу), обожнюю і займаюсь фотографією, журналістика, ролики, ковзани, не вижила б без музики, друзів, води і повітря )) Ненавиджу ДИСКОТЕКИ, гламур, понти, примітивних людей та сірі будні.
Викладені такі твори: Сутність Дерево мудрості Життєвий пейзаж Дикий Ангел
Про автора:
Грізлі. Народився на Черкащині в м. Сміла. Освіта вища-економічна. Закінчив Київський національний економічний університет. Вірші пишу з 14-15 років. Ввважаю себе людиною творчою і нестандартною, яка багато чого змогла б зробити позитивного для себе і інших людей. Живу за принципами: - дорогу осилить, той хто йде; - розумний не скаже, дурний не помітить; - якщо життя дає меньше ніж хочеш-решту зроби сам. Мешкаю в Києві. Шукаю можливість для творчої самореалізації.
