Крим - один із самих багатоконфесійних регіонів України. І кожна з 1364 релігійних організацій 50 конфесій прагне обзавестися на території півострова власним домом молитви, мечеттю, храмом, кенаси або кірхою. Але, на думку влади, відвідування деяких з цих об'єктів небезпечно для здоров'я кримчан, причому не душевного, а фізичного. Причина в тому, що 166 культових будівель не введені в експлуатацію. Але чи означає це, що вони потенційно небезпечні?
Від кількості до якості
Релігійна мережа Криму сьогодні налічує 1364 організації, що представляють 50 конфесій, течій і напрямів, розповів голова Республіканського комітету у справах релігій Володимир Маліборський. Серед них 1330 релігійних громад, 2 релігійних центру, 7 релігійних управлінь, за 6 монастирів та місій, 4 братства та 9 духовних навчальних закладів. І кількість релігійних організацій постійно збільшується, хоча і не з такою швидкістю, як це було на зорі незалежності України. У нинішньому році, наприклад, рескомітетів зареєстрував 10 нових статутів організацій, для порівняння: у 2008-му - 16, а в попередні роки число громад збільшувалася на 40 - 45 на рік. Втім, були часи, коли за рік релігійна мережа півострова приростала 140 - 150 організаціями. Тому можна сказати, що на сьогоднішній день вона стабілізувалася і наповнюється якісно, то є діючі релігійні громади створюють свої духовні навчальні заклади. Наприклад, Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви Московського патріархату отримала статус духовної семінарії, крім того, відкрилися 5 мусульманських медресе, з'явилися протестантські коледжі.
Кожна організація, природно, має потребу в будинку. Зараз на території півострова налічується 690 діючих культових будівель, з них приблизно 110 були повернуті громадам місцевими органами влади. «Це різні допоміжні будови - колишні магазини і клуби», - пояснив глава міністерства. На цьому процес повернення, можна сказати, підходить до кінця, тому що передати залишилося лише близько 20 об'єктів. А знову приходять на півострів релігійним організаціям доведеться самостійно зводити для себе молитовні будинки. До речі, з початку 90-х в Криму було побудовано 166 нових культових будівель, і саме вони сьогодні викликають найбільше занепокоєння у влади, тому що до цих пір не узаконені, а значить, потенційно небезпечні.
Штраф у розмірі 50% вартості
Більше половини культових об'єктів, побудованих в Криму з 1991 року, використовуються релігійними організаціями без актів здачі в експлуатацію, багато хто з них побудовані без проектно-кошторисної документації та належного оформлення земельних ділянок, каже голова Рескомрелігіі Криму. З 166-ти таких будівель правовстановлюючі документи отримали тільки 42%. Найбільше неузаконеним будівель виявилося у мусульман: з 80 мечетей 68 не мають офіційного введення в експлуатацію, як немає їх ще у 27 культових будівель, що належать до інших конфесій. «Більшість мечетей були побудовані в 90-і роки за рахунок закордонних спонсорів. Релігійні громади або захоплювали земельну ділянку, або будували мечеть на основі усної домовленості з місцевими органами влади. Мечеть побудували за рахунок спонсорських коштів, сфотографували, відзвітували і поїхали, а землевідведення немає, проекту немає, і все це пущено на самоплив », - говорить Маліборський. Минули 90-ті, але і зараз ряд релігійних громад ведуть будівництво культових об'єктів без належного оформлення документації з «провокаційною», за словами Маліборського, метою. Як приклад він навів мусульманську мечеть в районі вул. Балаклавській в Сімферополі. До речі, всього на території Сімферопольського району незаконних культових об'єктів налічується близько 30. «Я не хочу говорити, що тільки мусульманські мечеті будуються без правовстановлюючих документів. Є, але в меншій пропорції, такі факти і в української православної церкви, і у баптистів. Єдина організація в Криму, яка всі 20 своїх будівель побудувала з повним списком правовстановлюючих документів, - це «Свідки Єгови», імовірно, тому що знають, як до них ставляться », - додав він.
У підсумку порушників містобудівного законодавства вирішили закликати до відповідальності. Глава Рескомрелігіі каже, що проблему нещодавно обговорювали на засіданні ДАБК, за результатами якого на адресу кожної релігійної організації, яка використовує не введені в експлуатацію об'єкти, були направлені виписки із закону. Цей документ встановлює відповідальність підприємств, об'єднань, установ і організацій за проведення будівельних робіт без дозволу - за це покладено штраф у розмірі 50% вартості цих робіт. Такі ж документи були направлені місцевій владі, тому що «легкий підхід до будівництва культових будівель в Криму загрожує життю і здоров'ю кримчан і в будь-який момент може призвести до сумних наслідків». «Ми вже мали негативні приклади, коли в представництві Покровського храму в Джанкої впав 100-тонний дзвін, - розповідає голова Рескомрелігіі. - На щастя, це сталося під час зливи, ніхто не постраждав. Інший приклад - у представництві мечеті в сел. Жовтневе звалилася промислова плита. Ми не знаємо, з яких матеріалів і як будувалися ці об'єкти. Тому те, наскільки сумлінно виконані роботи, може відгукнутися в будь-який час ».
Муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв тривогу чиновника не поділяє. «Люди, які самі будуть молитися в цих мечетях, ніколи не будуватимуть неякісно», - вважає він. Звичайно, оформляти документи потрібно, і громади займаються цим, можливо, не так швидко, як необхідно, але, якщо обкласти їх зараз штрафними санкціями, навряд чи це прискорить процес. Хіба що викличе протест і загострення пристрастей. «Ще на початку 90-х я працював у Кіровському районі районним імамом, і тоді місцевий прокурор заявив мені, що без документів мечеть не буде будуватися, - згадує він. - Я погодився: добре, давайте робити документи, але почув у відповідь, що цього ніколи не буде ». Офіційний дозвіл на будівництво мечеті за тих часів було не отримати, тому зводили їх неофіційно, адже доводилося все починати з нуля. Виходить цікава ситуація: спочатку влади не дозволяли будувати мечеті, провокуючи віруючих на незаконне будівництво, а тепер постфактум чиновники вирішили на цьому ще й заробити. Муфтій Аблаєв заявляє: «На початку ХХ століття у Криму була 21 тис. мусульманських культових об'єктів, з яких до 1944 року дожили тільки 1700, а до 1987 року вціліло тільки 5. Хто в цьому винен? Напевно, держава. Тому я не приховую, що даю дозвіл на будівництво мечетей. Звичайно, 21 тисячу ми не зможемо побудувати, але 1700 побудуємо, і на них держава зобов'язана готувати документи. Але перешкоди з боку влади як були 20 років тому, так є і донині. І те, що говорять влади, ніби, крім соборної мечеті, у Сімферополі в жодному іншому районі немає перешкод для будівництва мечетей - це брехня. Якщо в моєму будинку є проблеми, хто в цьому винен? Я винен. А якщо проблеми в Криму, то винна в цьому кримська влада. Ми ж готові йти назустріч, працювати разом ».
Розвалюється історія
А тим часом на півострові є не потенційно, а що ні на є реально небезпечні культові будівлі. Наприклад, у Феодосії 2 пам'ятки національного значення - храм архангелів Михаїла і Гавриїла і храм Георгія Вірменської апостольської церкви - знаходяться в аварійному стані. Володимир Маліборський каже, що на їх реконструкцію немає коштів ні в вірменської громади, ні в міському бюджеті. З 39 храмів, побудованих в часи, коли Феодосія була другим за світовими масштабами релігійним центром вірмен, у місті залишилися тільки чотири. 15 років тому три храми - архангелів Михаїла і Гавриїла, Георгія і святого Сергія - були передані Вірменської апостольської церкви. У належний вигляд привели тільки один - храм св. Сергія, де знаходиться могила Айвазовського, два інших в аварій ном стані. «Ми можемо назавжди втратити ці унікальні пам'ятки, які датуються XIV - XV століттями. Вони прийшли в такий стан, що в одному 30-сантиметрова щілину по центру будівлі, в іншому вже тополі виросли на даху, 10 - 12 м », - скаржиться він. Хоча можна згадати і приклад цивілізованого ставлення до історичної і релігійної спадщини: пам'ятка архітектури кінця XIX століття - будівля караїмської кенаси у Сімферополі, яке з 1936 року використовується держтелерадіокомпанією «Крим» в якості радіо-дома. Кілька років тому ДТРК «Крим» вирішила повернути його караїмської діаспорі. Бюджет навіть виділив на ці цілі 3 млн. грн. Зараз керівництво телекомпанії займається будівництвом нового радіо-дома. Об'єкт майже готовий, але, як завжди, знову не вистачає грошей на його завершення. І тим не менше така взаємодія влади і релігії єдино вірний шлях, тому що як казав французький філософ-просвітитель Дені Дідро: «Релігія і закони - пара милиць, яку не слід віднімати у людей, слабких на ноги».
