65-річницю визволення України від нацистів на Львівщині відсвяткували примиренням колишні бійці Червоної армії та воїни УПА. Біля пам'ятника визволителям поблизу села Сянки ветерани потисли один одному руки та погодилися, що під час війни воювали хоч і порізно, але проти одного ворога. Цей населений пункт для примирення обрали не випадково – він був останнім, який визволили від загарбників на території тоді ще Радянської України.

Найстарша мешканка села Сянки вісімдесяти восьми річна Ганна Гоцур каже, що 65 років тому визволення села не позначилося великими боями. Пам'ятає лише нальоти авації та бомбардування станції.

Війну пам'ятають ветерани УПА та Червоної Армії, які тепер до Сянків приїхали порозумітися. Василь Кушнір був зв'язковим в Українській повстанській армії, де служили його батько та брат. Утім Кушніра та інших вояків УПА і донині офіційно не визнали стороною, що воювала. Але і попри таку державну позицію ветеран переконаний, порозуміння із колишніми червоноармійцями необхідне. І доводить це, потискаючи руку ветерану Радянської армії.

Полковник Федір Гринда одягнути усі свої нагороди не може, бо не вмістяться на військовому кітелі. Під час війни він рядовим бився із нацистами, а потім ще чверть століття служив у Радянській армії офіцером.

І самі зробили, й інших агітують. Десяток учасників акції на межі Львівської та Закарпатської областей порозумілися між собою, а тепер те саме закликають зробити й інших ветеранів, що воювали, боронячи Україну.