Головна | Реєстрація | Вхід | RSS                                       Вт, 14.05.2024, 22:36
Меню сайту
Міні-чат
200
Архів записів
Банери
Головна » 2009 » Липень » 10 » На Купала нічка мала...
На Купала нічка мала...
17:27

Ой на Івана та й на Купала
там дівчинонька квітоньки рвала
Квітоньки рвала, віночки плела,
Віночки плела, до річки несла.

Уже другий рік поспіль на Сімферопольському водосховищі молодіжна ініціативна група за підтримки Кримського відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України загалом, і його голови Олега Криворученка зокрема, а також редакційного колективу «Кримської світлиці» проводить свято під назвою «Ніч на Купала» – свято, під час якого ніч поєднується з днем, вогонь з водою, а небо із землею. Приємно, що цього року фінансову допомогу святу надав і Володимир Кунцов, виконуючий обов’язки голови Кримської республіканської організації Української республіканської партії «Собор», а з технікою, як і минулого разу, допомогло Представництво Президента України в автономії.
Цього року у святкуванні взяло участь набагато більше людей: були гості з Феодосії, Севастополя і навіть Полтави та Дніпропетровська.
До уже традиційних майстер-класів з кераміки (проводила Ілона Чупахіна), ткацтва (проводила Олександра Трофімова), плетення вінків (проводила Ольга Носова), фаєр-шоу (мистецтво вогню, проводили команда «Маорі» із Сімферополя та гості із Севастополя) додалися й нові –  з орігамі (мистецтво складання з паперу, проводила Аліса Чупахіна), середньовічного танцю (проводила Олександра Трофімова), історичного фехтування (проводив Анджей Бокач із Феодосії) тощо.
Однією з родзинок цьогорічної «Ночі на Купала» став виступ сімейної пари Дмитра Левіна та Ольги Титаренко, яка продемонструвала «середньовічне з’ясування сімейних стосунків» – вони вийшли один проти одного в бій у середньовічних обладунках! На щастя, це був просто показовий бій, який закінчився миром, обіймами і поцілунками.
Справжнім сюрпризом для усіх став виступ двох маленьких дівчаток – Анастасії Мінаєвої та Валерії Рєпіної, які заспівали купальської пісні акапельно. А ще гостей свята своїм голосом зачарувала Марина Бабаян, яка виконала дві запальні пісні Руслани наживо.
Як і минулого року, на святі були присутні усі традиційні купальські символи, без яких важко уявити собі будь-яке Купала: купальська гойдалка, на якій можна було покататися з вітерцем; купайлиця (дерево, оздоблене стрічками та квітами), яка захищала гостей та учасників свята від нечистої сили; купальська ватра, через яку усі охочі стрибали, щоб очиститися та оздоровитися, а закохані, щоб перевірити міцність своїх стосунків; ляльки Марени та Купала, яких єднали шлюбом; вінки, які дівчата пускали на воду і ворожили на долю та судженого, і коструб (вогняне колесо, яке запускали у водойму, як символ священної злуки водяної стихії із вогняною).
А ще цього разу впродовж усього свята Ірина Миткалик готувала чай на травах на живому багатті, яким пригощала усіх бажаючих (минулого року частували усіх вишнями). І хто не спробував, той багато чого втратив, адже трави для чаю збирала і компонувала більше місяця (!) Марія Козачок.
Багато чого цікавого і яскравого відбувалося під час «Ночі на Купала-2009»: пісні і танці, хороводи й ігри, а ще казкове театральне дійство, під час якого люди зустрілися з Лісовиком (Роман Комолятов) і Мавкою (Альона Пермінова), відьмою Хвеською (Ольга Титаренко) і різною лісовою нечестю (Катерина Галяміна, Аліса Чупахіна, Олександра Трофімова), богом Ярилом (Сергій Гордєєв) і богинею Ладою (Ольга Носова), простим парубком Іваном (Кирило Зайцев), який згодом став богом жнив, добробуту й достатку Купалом, і волхвом (Олекса Носаненко) та жрицею (Марія Козачок) –  одним словом, різні дива творилися на святі. І кожен знаходив собі купальську забаву до душі. Але передати це все словами складно... Як можна пояснити словами відчуття, які виникають у людини, котра вперше у житті стрибає через високу купальську ватру чи намагається знайти у темній гущавині лісу квітку папороті, щоб отримати усі скарби світу і примножити свою мудрість від мудрості природи...
Як кажуть, краще один раз побачити, а у нашому випадку – спробувати, ніж кілька разів почути!
Ясне сонечко, світи та й не грій,
Щоб мій віночок та й не згорів.
Щоб мій віночок живим зостався,
Щоб миленькому в руки достався.
Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Джерело>
Переглядів: 1492 | Додав: Manowar_ImMortiis | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
RSS
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET статистика Яндекс цитирования Rambler's Top100

Copyright MyCorp © 2024